Кошти, одержані від реалізації облігацій зовнішніх і внутрішніх позик та облігацій місцевих позик, спрямовуються відповідно у державний і місцеві бюджети та в позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування.

Указом Президента України «Про впорядкування внутрішніх та зовнішніх запозичень, що провадяться органами місцевого самоврядування» встановлено, що:

— розмір випуску облігацій внутрішніх місцевих позик, а також позик та кредитів, які отримують органи місцевого самоврядування в банківських установах, визначається місцевими радами під час затвердження відповідних бюджетів і може уточнюватися за внесення змін чи доповнень до них (з обов’язковим погодженням із Міністерством фінансів України);

— кошти від випуску облігацій внутрішніх місцевих позик, позики та кредити, які отримують органи місцевого самоврядування в банківських установах, залучаються лише для фінансування відповідного місцевого бюджету з обов’язковим включенням до нього витрат на обслуговування зазначеного боргу.

24 червня 1998 р. було прийнято Указ Президента України «Про оподаткування операцій з державними цінними паперами», котрий встановлює, що до 1 січня 2003 р. не підлягають обкладанню прибутковим податком доходи від інвестицій у відсоткові та безвідсоткові (дисконтні) облігації внутрішніх державних позик або в казначейські зобов’язання, випущені (емітовані) з рішення Кабінету Міністрів України чи іншого уповноваженого державного органу і продані (розміщені) в Україні, починаючи з 1 червня 1998 р.

До сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами, не включаються виграші, відсотки, дисконти на облігації внутрішніх державних позик та казначейські зобов’язання. Ці суми не враховуються також за визначення бази оподаткування податками і зборами (обов’язковими платежами), котрі нараховуються на фонд оплати праці. За операції з облігаціями внутрішніх державних позик та казначейськими зобов’язаннями, у тім числі біржовими, державне мито не справляють.

Від якісної характеристики облігацій перейдемо до кількісної. Облігації остаточно зайняли перше місце серед інструментів мобілізації фінансових ресурсів: якщо світове фінансове багатство взяти за 100%, то готівка становитиме 14%, акції — 40, а облігації — 46%. Практично в усіх країнах світу зростає внутрішній державний борг. Так, у США в 1992 р. державний борг проти 1946 р. зріс у 16 разів; коли в 60-ті роки щорічний приріст боргу в середньому становив
18 млрд дол., то в 1988 — 1992 рр. — уже 217 млрд дол.

Емісія цінних паперів узагалі характеризується швидкими темпами, а облігацій — особливо. Вартість випущених у США цінних паперів 1986 р. перевищила аналогічний показник 1980 р. майже в
5 разів, причому випуск акцій збільшився в 3 рази, а облігацій — в
7 разів. Це свідчить про високу популярність облігацій в інвесторів.

У країнах з перехідною економікою також зростає випуск облігацій. Наприклад, в Латвії річний обсяг розміщення державних облігацій становить близько 700 млн лат (1 млрд дол. США). 1995 р. в Україні за рахунок реалізації облігацій внутрішньої державної позики одержано 26 трлн крб. неемісійних коштів, котрі були спрямовані на покриття дефіциту державного бюджету. Фактична дохідність облігацій цього виду, придбаних на аукціонах, була на рівні 70% річних.