В Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (ст. 2) зазначається: "Предметом безпосередньої діяльності страховика можуть бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням".
Діяльність страховика, пов'язана з розміщенням та управлінням страховими резервами, по суті є інвестиційною діяльністю.
Способи найкращого, з погляду інтересів страховика, розміщення цих грошових засобів являють собою інвестиційну стратегію страховика.
Як правило, жодна зі страхових компаній у країнах з ринковою економікою не ставить собі за мету отримання великих прибутків від власне страхової діяльності. Головним для них є максимальне збільшення числа страхувальників і використання засобів, зібраних у вигляді страхових премій, з метою інвестування. І в цьому плані страхова компанія економічно зацікавлена та зобов'язана достеменно знати тонкощі інвестиційного ринку. Обізнаність з механізмами та станом справ на фондовому ринку дає підстави страховику займатися страхуванням інвестиційних ризиків. Надання подібного виду послуг, з одного боку, розширює його страхове поле, з іншого - дає можливість "відчувати", які з цих ризиків підлягають перестрахуванню, які - ні, і таким чином здійснювати селекцію ризиків стосовно прийняття їх на страхування. Фондовий ринок ґрунтується на тому, що рівень доходу на цінні папери тим вищий, чим вищий ступінь ризику. Разом з тим, подекуди однаковим доходам може відповідати неоднаковий рівень ризику, або при одному і тому ж ризику доходи можуть суттєво відрізнятися. І мало хто знає, як слід поводитися в постійно мінливих ситуаціях на ринку, щоб звести до мінімуму помилки.
Розвиток страхування та перестрахування інвестиційних ризиків страховими компаніями, надання послуг зі страхування їхніми страховими пулами з видачею спільного страхового полісу дають можливість розосередити взятий на себе ризик, диверсифікувати та збалансувати страховий портфель.