1. Економічний аналіз як галузь економічної науки
З переходом до ринкових відносин у народному господарстві України виникло безліч проблем і невирішених питань. Розв'язання їх потребує використання наукових засобів, які має у своєму арсеналі економічна наука і насамперед така її галузь, як економічний аналіз.
Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів і виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.
Економічний аналіз як наукова дисципліна — це система спеціальних знань, пов'язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, виявленням глибинної їх суті і причин, що спричиняють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов'язань, виробничих потужностей, і об'єктивною оцінкою їх виконання.
Окремо треба вказати на можливості економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому етапі на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання, оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу. На другому етапі, якщо аналіз визначить необхідність втручання з метою зміни якихось параметрів у ньому, приймається власне управлінське рішення. Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього рішення.
В умовах ринкових відносин система планування всередині підприємства зберігається, проте змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва і витрачання ресурсів, з одного боку, попиту, ринкових цін та ефективності роботи — з іншого, є необхідною умовою планування діяльності підприємства.

Усі виробничі й фінансові процеси, а також загальні наслідки діяльності підприємства мають належно контролюватися. Це забезпечується поточним контролем з боку адміністрації підприємства за станом виконання планових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою аналітичного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує і інша форма контролю — наступний. Він здійснюється як ревізія фінансово-господарської діяльності роботи підприємства, тематична перевірка з боку податкової адміністрації, аудиторське обстеження. Останнє, наприклад, за дорученням наглядової ради, акціонерів, банку. І цей контроль ґрунтується на аналізі даних про роботу господарського суб'єкта, тобто виступає як одна із форм аналітичного обстеження підприємства. Економічний аналіз почав формуватися в 20—30-х роках XX ст. як заключний розділ курсу "бухгалтерський облік". Розвиток методів аналізу обумовлювався спочатку необхідністю оцінювання бухгалтерських звітів. Розробку методики аналізу тривалий час здійснювали фахівці в галузі бухгалтерського обліку і першими, а інколи єдиними практичними працівниками, які проводили аналіз діяльності підприємств, були найбільш досвідчені бухгалтери.
У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства, і звідси перша назва курсу "Аналіз балансу". Згодом, коли обсяг звітності розширився, а отже, зросла кількість даних і значно змінився зміст інформації, що вивчалася, курс дістав назву "Обліковий аналіз". Отже, можна вважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку або "обліковства".
У 40-ві й наступні роки розвиток і поліпшення методики аналізу, а також додаткове використання планово-нормативної технічної та інших видів інформації поряд із даними існуючої інформації спонукали зміну і цієї назви курсу. Його почали називати відповідно "Техніко-економічний аналіз", "Аналіз господарської діяльності" і, врешті-решт, "Економічний аналіз".
Що ж сприяло розвитку методів аналізу, а потім формуванню його як самостійної дисципліни? По-перше, це пов'язано з формуванням єдиних засад і систем бухгалтерського обліку і впровадженням типових форм звітності у колишньому Радянському Союзі. По-друге, було скасовано "комерційну таємницю" і полегшено доступ до будь-якої економічної інформації. По-третє, у період непу підприємства знову було переведено на комерційний розрахунок, тобто на засади самоокупності, і відповідно поновилося бажання вивчати і аналізувати наслідки їхньої
господарської діяльності. Кропітка робота з налагодження обліку і контролю неминуче викликала потребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку і наслідків діяльності, зокрема на підставі підсумкових даних звітів підприємств. Стандартизація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм дуже сприяла роботі з впровадження аналізу, більш того, це дало змогу розробити чимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.