Динамічний підхід до аналізу стану підприємства логічно доповнює різні види статичних досліджень (коефіцієнтний, агрегатний, рейтинговий підходи), але на відміну від них оперує не статичними, а індексними показниками, використання яких дозволяє оцінити динаміку (напрямок) розвитку підприємства.
Прикладом використання такого підходу в перебігу діагностики кризового стану та загрози банкрутства підприємства є методика комплексного аналізу техніко-економічного та фінансового стану підприємства, розроблена на базі творчого доопрацювання методичного підходу, запропонованого російською дослідницею Г,М, Куро-шеєвою[118, с 192-203].
Відмінними особливостями цього підходу до проведення діагностики є насамперед широке коло об'єктів дослідження, які згруповані у 4-ти підсистеми і дозволяють оцінити ринкову, виробничу, кадрову та фінансову спроможність підприємства.
По-друге, в якості оціночних використовуються не статичні, а динамічні показники - індекси відповідних показників та індекси співвідношення між двома взаємозалежними аналітичними показниками.
Під ринковою спроможністю розуміється узагальнююча оцінка стану збуту продукції (товарів, робіт, послуг), яка характеризується такими аналітичними показниками:

• індекс зміни: обсягу збуту продукції (товарів, робіт, послуг) в фактичних та порівняльних цінах (або при можливості оцінки - фізичного обсягу), частки підприємства на відповідному сегменті товарного ринку, обсягу реалізації нових (інноваційних), імпортозамін-них (експортних) видів продукції підприємства, коефіцієнта грошових коштів у складі виручки, обсягів товарного кредитування, періоду обороту дебіторської заборгованості;
• коефіцієнт співвідношення між індексами обсягу збуту фондів, оборотних коштів та витрат на формування персоналу, виробничої потужності (співвідношення фактичного та максимально можливого обсягу виробництва продукції), фондовіддачі, матеріаловідда-чі, обіговості оборотних коштів, поточних витрат;
• коефіцієнт співвідношення індексу зносу виробничих фондів під

приємства та середнього по галузі, цін на продукцію підприємства
порівняно з цінами на сировину, матеріали та послуги сторонніх
організацій тощо.
Кадрова спроможність характеризує здатність підприємства щодо залучення, організації та оплати праці персоналу. Для оцінки цієї складової діяльності підприємства доцільним є використання таких оціночних показників:

• індекс зміни: чисельності працюючих, у тому числі працюючих на підприємстві 3-10 років, молоді, без обмеження терміну праці (на повний робочий день, на постійній основі, на умовах довгострокових контрактів), з профільною професійною підготовкою тощо (перелік ЦІЛЬОВИХ ЯКІСНИХ характеристик може уточнюватися з врахуванням специфіки діяльності підприємства), витрат, пов'язаних з використанням трудових ресурсів (до складу яких крім заробітної плати включаються витрати з навчання та перепідготовки кадрів, витрати на спецодяг, вартість соціальних програми), середніх доходів працівників (в усіх формах), витрат на фінансування соціальної інфраструктури, продуктивності праці, рентабельності трудових ресурсів тощо;
• коефіцієнта співвідношення індексів: фонду оплати праці та реалізації продукції, середньої заробітної плати та продуктивності праці, середньої заробітної плати (доходу) на даному підприємстві з середньоринковим рівнем оплати праці (доходів) тощо.

Фінансова спроможність підприємства може оцінюватися за допомогою таких аналітичних показників:

• індекс зміни: прибутку від виробництва продукції (товарів, робіт, послуг), від операційної діяльності, чистого прибутку, реінвесто-ваного чистого прибутку, власного капіталу (чистих активів), власних обігових коштів, грошових резервів;
• коефіцієнт співвідношення прибутковості продукції (активів, власного капіталу), ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності досліджуваного підприємства та середньогалузевого показника.

Перелік оціночних показників може доповнюватися, уточнюватися з врахуванням специфіки досліджуваного підприємства при дотриманні єдиного правила їх формування: покращення стану підприємства характеризується зростанням аналітичного показника, погіршення - зменшенням.