Система державного управління суб’єктами господарювання. Окрім внутрішніх органів управління підприємствами та організаціями, існують вищі органи загальнодержавного управління всіма суб’єктами господарювання. Формування і функціонування таких органів управління є об'єктивно необхідними й доцільними, оскільки зумовлюються наявністю широкого кола управлінських рішень, прийняття та практична реалізація яких перебувають поза і можливостями та компетенцією самих підприємств і організацій.
Чинну в Україні систему загальнодержавного управління підприєм­ствами, організаціями та іншими первинними ланками (утворення­ми) національної економіки показано нарис.
Президент України як глава держави в рамках повноважень, ви­значених Конституцією України, керує всіма сферами діяльності су­спільства, включаючи економіку. З цією метою він видає відповідні укази й розпорядження, проводить ділові зустрічі та наради з поса­довими особами відповідного рівня, здійснює робочі поїздки в регі­они (області, міста), відвідує ті або ті підприємства (організації). Певні управлінські рішення приймає також глава адміністрації Пре­зидента. Верховна Рада (парламент) України бере участь в управлінні економікою, окремими її сферами і галузями опосередковано, через формування необхідної законодавчої бази.
Центральну виконавчу владу держави репрезентує Кабінет Міністрів України, який практично реалізує соціально-економічну політику країни, координує та спрямовує діяльність конкретних ла­нок національної економіки через відповідні центральні органи виконавчої влади — міністерства, державні комітети, комітети, аген­тства, інші установи.

Центральними органами виконавчої влади, керівники яких вхо­дять безпосередньо до складу Кабінету Міністрів України та які утворюють систему державного управління суб'єктами господарю­вання (діяльності), є конкретні міністерства, комітети та інші цен­тральні відомства.
Основними складовими елементами чинної системи загально­державного управління сферою економіки служать галузеві та функ­ціональні міністерства.
Будь-яке міністерство очолює міністр, який має кількох заступ­ників (здебільшого один з них є першим).
До складу органів управління міністерства входять департамен­ти (управління) та відділи, які керують підприємствами (організа­ціями) з певних питань у межах своєї компетенції.
Важливим робочим органом міністерства є колегія, членами якої є міністр, заступники міністра, начальники (керівники) основних департаментів і відділів. У складі міністерства виокремлюються необхідні функціональні департаменти: планово-економічний, тех­нічний, маркетингу, зі зв'язків із зарубіжними країнами, фінансо­вий, праці й заробітної плати, виробничо-диспетчерський, цент­ральна бухгалтерія тощо.
Організація та взаємодія центральних органів виконавчої влади.
Виробничо-господарську та іншу діяльність ок­ремих підприємств (організацій) чи їхніх інтег­раційних утворень координують функціональні й галузеві міністерства, комітети та інші центральні органи виконавчої влади. Існує відповідна схема органі­зації та взаємодії центральних органів виконавчої влади. Пере­довсім назвемо міністерства, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів України:
• Міністерство аграрної політики України;
• Міністерство внутрішніх справ України;
• Міністерство екології та природних ресурсів України;
• Міністерство економіки України;
• Міністерство палива та енергетики України;
• Міністерство закордонних справ України;
• Міністерство культури і мистецтв України;
• Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катаст­рофи;
• Міністерство оборони України;
• Міністерство освіти і науки України;
• Міністерство охорони здоров'я України;
• Міністерство праці та соціальної політики України;
• Міністерство транспорту України;
• Міністерство фінансів України;
• Міністерство юстиції України.
До вищих органів державного управління підприємствами (організаціями) належать також державні комітети та інші центральні органи, статус яких прирівнюється до статусу Дер­жавного комітету України:
• Державний комітет будівництва, архітектури та житлової по­літики України;
• Державний комітет України по водному господарству;
• Державний комітет України по земельних ресурсах;
• Державний комітет України з енергозбереження;
• Державний комітет лісового господарства України;
• Державний комітет промислової політики України;
• Державний комітет стандартизації, метрології та сертифі­кації України;
• Державний комітет статистики України;
• Національне космічне агентство України;
• Державне казначейство України.
Крім того, функціонують центральні органи виконавчої вла­ди зі спеціальним статусом. Такими є:
• Антимонопольний комітет України;
• Державна податкова адміністрація України;
• Державна митна служба України;
• Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;
• Національна комісія регулювання електроенергетики Ук­раїни;
• Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Ук­раїни;
• Фонд державного майна України;
• Служба безпеки України.
Конкретні функції, що їх виконують центральні органи дер­жавного управління, визначено здебільшого їхньою назвою. По­яснення здійснюваних функцій потребують лише деякі центральні органи управління, зокрема:
• Міністерство економіки - визначає головні напрями еконо­мічної політики держави, спрямовує зовнішньоекономічну діяль­ність і торгівлю;
• Фонд державного майна - проектує й реалізує щорічні про­грами приватизації державних підприємств (організацій);
• Державне казначейство - розробляє й реалізує плани фінансування переважно організацій, діяльність яких здійснюєть­ся за рахунок державного бюджету;
Треба знати також і ті центральні органи виконавчої влади, Діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Мі­ністрів України через відповідних міністрів:
• через Міністра екології та природних ресурсів України: Держ­комітет України по водному господарству; Держкомітет України по земельних ресурсах; Держкомітет лісового господарства України.
• через Міністра економіки України: Держкомітет будівницт­ва, архітектури та житлової політики; Держкомітет України енер­гозбереження; Держкомітет промислової політики України; Держ­комітет стандартизації, метрології та сертифікації України;
• через Міністра фінансів України: Головне контрольно-реві­зійне управління; Державне казначейство України.